12 липня 2026 року The Wall Street Journal опублікував розслідування, яке підтверджує перетворення залишків «ПВК Вагнера» у Центральноафриканській Республіці на наркоструктуру. У верхів’ях річки Убанга, на кордоні з Демократичною Республікою Конго, діє угруповання чисельністю приблизно 500 бойовиків під керівництвом Павла Пригожина — сина засновника ПВК. За даними WSJ, Кремль не контролює це угруповання.
Що змінилося після смерті засновника ПВК
Після загибелі Євгена Пригожина у серпні 2023 року, за даними українського видання «Бабель», операції «ПВК Вагнера» в Африці перебрав на себе «Африканський корпус» під командуванням генерал-майора ГРУ Андрія Авер’янова, а значна частина бізнесу перейшла до Міністерства оборони РФ. Однак у ЦАР цей перехід не відбувся: бойовики, які з’явилися там ще 2018 року за угодою з президентом Фостеном-Арканжем Туадерою, залишилися автономними. У липні 2025 року британська розвідка фіксувала самостійну діяльність ПВК у ЦАР та Білорусі.
Наслідки: нова схема та людські втрати
Замість колишніх військових функцій угруповання зосередилося на трамадолі — опіоїдному знеболювальному, який виготовляють в Індії, переправляють до ДР Конго, а звідти рікою Убанга до ЦАР. Як підтверджує WSJ, бойовики постачають трамадол бійцям президентської гвардії та молодіжному ополченню Sharks («Акули»), а також шахтарям на золотодобувних підприємствах. За оцінкою Global Initiative, яку наводить WSJ, річний дохід від незаконного експорту золота становить близько 180 мільйонів доларів. За даними Уппсальського університету, кількість загиблих у боях за мінеральні ресурси ЦАР за останній рік зросла майже на 20% і сягнула близько 500 людей.
Залишити відповідь