Хто створив «Дію»: від державної ідеї до застосунку для мільйонів
Хто створив «Дію», можна відповісти кількома способами: держава започаткувала проєкт, група продуктових команд перетворила його на сервіс, а українці зробили застосунок частиною повсякденного життя. Найточніше буде сказати, що державний цифровий сервіс створили фахівці Мінцифри, компанії-виконавці та велика аудиторія користувачів, яка перевіряла кожну функцію в реальних умовах.
Перша й офіційна версія «Дії» з’явилася в лютому 2020 року, але підготовка розпочалася раніше. Щоб зрозуміти цей шлях, варто розділити кілька питань: хто ініціював проєкт, хто працював над першою версією, які рішення зробили продукт зручним для українців і як відрізнити офіційний застосунок від фейкових копій.
В українському контексті історія «Дії» тісно пов’язана з потребою людей отримувати документи онлайн, не запитуючи довідку для кожної дії. Застосунок допоміг зменшити бюрократичний шлях, але водночас показав нові ризики: шахраї швидко почали створювати схожі програми, використовувати державний логотип і обіцяти «документи за хвилину».
Хто ініціював створення державного застосунку
Ініціатива належала державі в особі Міністерства цифрової трансформації. Перед розробниками було конкретне завдання: об’єднати електронні документи та послуги в одному смартфоні, зменшити бюрократію й дати людині доступ до державних сервісів без довідок, черг та паперових копій.
Керівником проєкту був Михайло Федоров, який очолював Міністерство цифрової трансформації. Його команда визначала продуктові принципи, а розробку й технічне втілення доручила компанії Volia та залучених фахівців. Саме тому відповідь на запитання, хто створив «Дію», не варто зводити до однієї людини. Це був спільний проєкт управлінців, дизайнерів, інженерів, аналітиків, фахівців із цифрової безпеки та органів, які надавали відомості.
Офіційний застосунок створювався не як звичайна комерційна програма з однією вигодою. Під ним мала працювати спільна цифрова інфраструктура: електронні документи, підписи, авторизація, захист даних і обмін інформацією між державними органами. Тому в команді були не лише розробники, а й представники державних сервісів.
Перша публічна презентація відбулася 7 лютого 2020 року. Тоді «Дія» вже давала змогу завантажувати цифрові паспорти, посвідчення водія, студентський та пенсійний документи, а також користуватися електронним підписом і низкою послуг. Пізніше функції розширювали, але перша версія вже дала зрозумілий сценарій: людина відкриває застосунок, автентифікується та отримує потрібний документ.
Яка команда стояла за створенням «Дії»
Над першою версією працювала команда, яка поєднала фахівців державного управління, підрядників і зовнішніх консультантів. Один репозиторій не може перетворити зручний сервіс. Спершу потрібно було з’ясувати, які дані вже доступні, як вони захищені, які документи мають юридичну силу та як людина зможе швидко пройти першу реєстрацію.
Розробка охоплювала кілька напрямів:
- проєктування сценаріїв для отримання документів і послуг;
- розробка серверної частини та застосунку для Android і iOS;
- інтеграція з державними реєстрами та інформаційними системами;
- перевірка підписів, авторизації та захисту персональних даних;
- тестування на реальних запитах громадян;
- підготовка інструкцій, служби підтримки та процедур реагування на шахрайство.
Досить часто питання, хто створив «Дію», звучить так, наче шукають одну людину або компанію. Та перша публічна версія застосунку була результатом роботи кількох десятків фахівців. Окремо продуктовою частиною опікувалася команда з продуктового менеджменту, дизайну й аналітики, а технічну частину забезпечували інженери та спеціалісти з інфраструктури.
Така модель була практичною. Міністерство відповідало за цілі та правила, підрядник — за виконання, а державні органи — за дані й юридичний зміст послуг. Водночас користувачі не чекали завершення всієї державної реформи. Кожна додана функція давала конкретний результат.
Як створювали зручний продукт для українців
Головний принцип був простим: людина не повинна знайти, де розміщений державний документ, і не повинна щоразу доводити свою особу. «Дія» мала стати єдиним входом до цифрових послуг. Назва походить від слова «дія», що відповідає ідеї дії та державних сервісів, доступних без зайвої бюрократії.
Розробники орієнтувалися на телефон, який є в руках у більшості громадян. Тому перший сценарій не вимагав ноутбука, спеціального обладнання чи тривалого візиту до відомства. Людина завантажувала застосунок, проходила перевірку, отримувала цифрову копію документа та переходила до потрібної послуги.
Перша реєстрація була одним із найбільших викликів. Потрібно було поєднати зручний інтерфейс із надійною перевіркою особи. Пізніше процеси вдосконалювали, щоб менше часу займали повторні підтвердження, а користувач бачив зрозумілі підказки. Це особливо важливо для людей похилого віку, батьків і громадян, які не працюють щодня з банківськими додатками.
Окремий фокус команди був на змістовому наповненні. Спершу в «Дії» з’явилися документи, які потрібні в повсякденному житті. Надалі додавали послуги, пов’язані з освітою, медициною, підприємництвом, соціальними виплатами, відновленням та безпекою. Такий підхід дозволив розширювати сервіс без перевантаження першого екрана.
Перші документи та перші кроки користувачів
Офіційний запуск відбувся під час надзвичайної ситуації, тому перші користувачі перевіряли застосунок в особливих умовах. Пандемія COVID-19 змусила державу швидко перевести значну частину послуг у цифровий формат. Користувачі формували довідки про вакцинацію, отримували документи та користувалися послугами, які раніше вимагали візиту до установи.
У стартовій версії користувачі могли завантажити:
- цифровий паспорт громадянина України;
- цифрове посвідчення водія;
- студентський документ;
- довідку про пенсію та страховий стаж;
- документи про народження, шлюб і усиновлення;
- електронний підпис для документів і послуг.
Перші місяці також показали, наскільки важливе зрозуміле пояснення для людини. Коли документ у смартфоні замінює паперовий оригінал, треба пояснити, де він дійсний, які дані він містить, як передати його іншій особі та чи потрібен для підтвердження QR-код. Застосунок змінював процеси: документ можна було показати на екрані, передати або використати для перевірки, не відвідуючи відомство заради кожної довідки.
Згодом популярність «Дії» різко зростала. Застосунок перетворився на цифровий канал для десятків мільйонів операцій, а його логотип став добре впізнаваним. Саме тоді почали з’являтися фейкові копії, які намагалися перехопити персональні дані та знизити довіру до державного сервісу.
Що таке фейкова «Дія» і хто її створив
Фейкові застосунки створювали шахраї. Вони копіювали дизайн, назву, логотип та інтерфейс державного сервісу, щоб видавати себя за офіційний продукт. Такі копії могли обіцяти виготовлення документа без перевірки або пропонувати допомогу з підробкою довідок та фото.
Саме тут важливо розділити державний застосунок і копію. Офіційна «Дія» розробляється командою, яка працює за державними договорами та публічними правилами. Фейк створює приватний шахрай, керуючись мотивами швидкого прибутку. Він не має доступу до справжніх державних реєстрів, але використовує довіру до знайомого інтерфейсу.
Повідомлення про таку підробку з’явилися ще 2021 року. За даними матеріалу про фейкову програму, її виявили менше ніж за добу, а шахрая, який рекламував можливість купувати алкоголь з неповнолітнім за фейковим паспортом, затримали в ІТ-сфері. Для додаткового контексту публікація про викриття фейкової копії «Дії» показує, чому візуальна схожість особливо небезпечна.
Офіційний застосунок можна перевірити за посиланням на сайті держави або в переліку застосунків магазину. Не варто переходити через рекламу в соцмережах, надсилати фотографії документів стороннім сервісам або встановлювати програму з невідомого посилання. Навіть правильний інтерфейс не є доказом справжності.
Різниця між офіційною програмою та фейковою копією
Ключова відмінність — не колір іконки чи точність дизайну. Офіційний сервіс має перевірене походження, пов’язане з державою, і працює з автентифікованими даними. Фейкова копія лише імітує зовнішній вигляд і спробує перехопити інформацію від людини, яка не перевіряє джерело завантаження.
| Ознака | Офіційна «Дія» | Фейкова копія |
|---|---|---|
| Походження | Офіційний проєкт держави, розроблений командою Мінцифри та фахівцями-виконавцями | Застосунок, створений стороннім шахраєм без дозволу держави |
| Дані користувача | Обмін із державними реєстрами через захищені сервіси | Необхідність ввести дані в невідомому або підозрілому сервісі |
| Джерело завантаження | Офіційний магазин застосунків або перевірене посилання від держави | Рекламний сайт, пряме посилання в повідомленні або сторонній сервіс |
| Послуги | Підтверджені державні документи та сервіси відповідно до закону | Обіцянки «документів за хвилину», підробки або шахрайські послуги |
| Захист | Оновлення, перевірка підписів і захист персональних даних відповідно до вимог закону | Дані можуть передаватися зловмиснику, який контролює копію |
Ще одна практична перевірка — звернутися до державного центру підтримки через офіційний канал. Так можна перевірити, чи існує конкретна послуга в застосунку, і з’ясувати, як її отримати. Не варто надсилати номер телефону, паспортні дані чи фотографії сторонньому шахраю, навіть якщо він представляється співробітником державної установи.
Розвиток «Дії» після першої версії
Після запуску «Дія» поступово перетворилася на широку платформу. Одні функції стосувалися документів, інші — оплати, підтвердження місця проживання, запитів до органів влади, відкриття та закриття представництва, допомоги при мобілізації, відновлення документів, освітніх послуг і захисту власних персональних даних.
Розвиток залежав від кількох чинників. Уряд і профільні органи визначали, які послуги мають найбільший попит. Розробники переробляли сценарії з урахуванням реальної поведінки людей. Фахівці з кібербезпеки перевіряли механізми захисту, а експерти з інших відомств допомагали визначити, які документи можна безпечно показувати в застосунку.
Не всі запропоновані функції з’являлися в застосунку. Для складної послуги потрібні узгодження між відомствами, підтвердження правової підстави та перевірка даних. Тому застосунок розширювався поступово, а його функції змінювалися відповідно до законодавства й доступності відомостей.
Водночас з’являлися нові ризики. Шахраї почали створювати фальшиві сторінки підтримки, надсилати повідомлення від імені держави та просити оплатити «послугу». Захист «Дії» не обмежується кодом застосунку. Потрібна й обізнаність користувача, яка допомагає не переносити персональні дані в підозрілі чати.
Як перевірити справжність застосунку
Найнадійніший орієнтир — офіційний магазин застосунків. Перевіряйте не лише назву, а й розробника, опис, оновлення та відгуки. Якщо програму пропонують через рекламний сайт або пряме посилання в повідомленні, не вводьте персональні дані, доки не звірите джерело з офіційною інформацією держави.
Зверніть увагу й на поведінку програми. Офіційний сервіс не має вимагати оплати за простий перегляд документа, не просить переслати пароль або код підтвердження в Telegram, а також не обіцяє підготувати документ, який держава видає лише за встановленою процедурою. Такі ознаки можуть свідчити про шахрайський сценарій.
Якщо застосунок уже встановлено, перевірте дозволи та надійність каналу оновлень. Не надавайте стороннім програмам доступ до контактів, фото, файлів або функцій безперервного зчитування екрана. При підозрі на шахрайство не вводьте дані повторно, а зверніться до служби підтримки через офіційний канал і повідомте про підозрілу програму.
| Ситуація | Що перевірити | Безпечна дія |
|---|---|---|
| Програму пропонують у рекламі чи месенджері | Джерело завантаження та ім’я розробника | Не переходити за рекламним посиланням і не вводити дані |
| Застосунок запитує дані банківської картки | Де саме вводиться інформація та чи відповідає запит функціям сервісу | Зупинити введення даних і перевірити канал підтримки |
| Обіцяють документ, який зазвичай потребує особистої процедури | Юридичну сторону послуги та офіційний перелік доступних функцій | Не оплачувати послугу до перевірки через державний канал |
| Надійність програми викликає сумнів | Офіційний магазин, реквізити розробника та дату оновлення | Не встановлювати копію та не передавати їй жодних даних |
Що означає «Дія» для цифрового сервісу в Україні
Успіх застосунку довів, що державний сервіс може бути зрозумілим і зручним навіть для складних процедур. Люди не мусять знати назву відомості, структуру реєстру або місце зберігання документа. Достатньо сформулювати бажану дію: показати довідку, підтвердити адресу, подати заяву, оплатити послугу.
Проєкт також змінив підхід до державної інформації. Замість десятків довідок з різних відомств з’явився єдиний цифровий простір. Це не означає, що всі відомства повністю перейшли на електронний документообіг, але сервіс задав для них зрозумілу рамку: дані мають бути доступними в конкретній, перевірній формі.
Для бізнесу та громади «Дія» теж створила нові правила взаємодії. Підприємець, фахівець або представник органу влади має думати не лише про паперовий документообіг, а й про безпечний цифровий канал. Громадяни, своєю чергою, можуть перевіряти, хто та від імені кого звертається до них, і зменшувати потребу в особистих візитах.
Є й зворотний бік. Чим більше важливих послуг зібрано в одному застосунку, тим більшої шкоди завдає фальшивий аналог. Тому варто сприймати захист офіційного сервісу як спільну відповідальність держави, бізнесу та користувачів: держава має захищати дані й швидко реагувати на копії, а людина — перевіряти джерело програми та не довіряти несподіваним пропозиціям.
Поширені запитання
Хто саме створив застосунок «Дія»?
Проєкт ініціювало Міністерство цифрової трансформації на чолі з Михайлом Федоровим. Команда розробки та державні фахівці створювали продукт, послуги й інфраструктуру спільно. Офіційний застосунок є результатом спільної роботи, а не авторства однієї людини.
Хто розробив першу версію «Дії»?
Першу версію реалізувала компанія Volia як виконавець державного проєкту. До роботи долучилися продуктологи, дизайнери, інженери, аналітики та представники органів, які надавали документи й послуги.
Коли офіційно запрацювала «Дія»?
Офіційний запуск відбувся 7 лютого 2020 року. Застосунок почали збирати документи, послуги та електронний підпис, а згодом його функції поступово розширювали.
Чи існують офіційні копії «Дії»?
Ні, офіційна програма має одну уповноважену версію. Будь-яка стороння копія з іншим розробником, магазином або посиланням для завантаження має розглядатися як підозріла.
Як відрізнити фейкову «Дію» від справжньої?
Перевірте ім’я розробника, магазин застосунків і посилання на установу. Не переходьте до програми з реклами, не вводьте паспортні дані в сторонній сервіс й звертайтеся лише через офіційні канали підтримки.
Чи можна завантажити «Дію» через Telegram або соцмережі?
Установка через рекламне посилання в Telegram чи іншій соцмережі створює ризик підміни. Надійніше завантажувати застосунок із перевіреного магазину або за офіційним посиланням, опублікованим державою.
Шахраї встигли видати фейкову «Дію» за справжню?
Так, випадки фейкових копій уже фіксувалися, і правоохоронці виявляли їх. Повідомлення 2021 року про шахрая, який створив фейкову копію, показало: зловмисники копіюють дизайн, але не мають справжнього доступу до державних даних.
Чи можна вважати цифровий документ «Дії» такою самою силою, як паперовий?
Юридична сила залежить від виду документа, сфери використання та вимог конкретного одержувача. Для більшості щоденних ситуацій держава дозволяє використовувати цифрову копію, але в окремих випадках може знадобитися оригінал або додаткове підтвердження.
Хто контролює захист персональних даних у застосунку?
Розробники забезпечують технічний захист, а держава встановлює правила обробки даних та контролює роботу відповідних органів. Користувач також має зберігати власний смартфон, не передавати дані стороннім сайтам і видавати дозволи лише потрібним сервісам.
Як шахраї використовують фейкові копії «Дії»?
Вони копіюють назву й дизайн державного сервісу, щоб вимагати персональні дані або оплату за виготовлення документа. Ознаки підозрілої копії — рекламне посилання, невідомий розробник, обіцянки швидкого отримання довідки без перевірки та прохання ввести дані в незнайомому сервісі. У разі підозри не вводьте жодних даних і зверніться до державної підтримки.
Як швидко слід перевірити, чи «Дія» справжня?
Перевірте, чи застосунок завантажено з офіційного магазину, чи збігається назва розробника з даними держави, і не заходьте на програму з рекламного оголошення. Якщо сумніви виникли під час встановлення, краще призупинитися й перевірити джерело, ніж вводити персональні дані.
Відповідь на запитання, хто створив «Дію», починається з державної ініціативи й роботи команди Мінцифри, компанії-виконавця та партнерів, які підключали державні документи й послуги. Після публічного запуску 7 лютого 2020 року застосунок став одним із найпопулярніших цифрових сервісів України. Для користувача це означає просту правило: завантажувати програму з перевіреного джерела, не передавати персональні дані стороннім сервісам і перевіряти пропозиції, які надходять у приватні повідомлення.








Залишити відповідь