Переговори адміністрації Дональда Трампа з Москвою щодо припинення війни в Україні розширилися й охопили можливу нафтову угоду щодо активів російського «Лукойлу». 5 вересня у Кремлі Володимир Путін порушив це питання під час зустрічі зі Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером; американські представники відповіли, що розглянуть його.
Основні претенденти на купівлю
На початку року «Лукойл» оцінював свої міжнародні активи у $20 млрд. До основної групи потенційних покупців входять:
- американський інвестор Тодд Боелі, який пожертвував $2 мільйони на політичні цілі президента Трампа;
- катарський конгломерат братів Мутаза і Рамеза Аль-Хаяттів, присутніх на інавгурації Трампа у 2025 році;
- інвестиційний фонд з Абу-Дабі, контрольований шейхом Тахнуном бін Заїдом Аль Нахаяном;
- Корпорація фінансування міжнародного розвитку США (DFC).
Представник DFC заявив, що угода сприятиме зміцненню економічної безпеки США та зниженню цін на енергоносії для американців. Серед раніше зацікавлених покупців були «Шеврон», швейцарська Gunvor (чию пропозицію Мінфін США відхилив) і Carlyle, яка у січні досягла попередньої угоди, але її схвалення у США загальмувалося.
Роль Дмитрієва і шлях угоди
Важливу роль у процесі продажу відіграє Кирило Дмитрієв, економічний посланник Путіна. Угода ще не є остаточною: її має схвалити Міністерство фінансів США, яке контролює виконання санкцій. Санкційні обмеження щодо активів «Лукойлу» неодноразово продовжували; останнє продовження діє до 29 жовтня. Прессекретарка Віткоффа заявила, що він «не має конфлікту інтересів і не має фінансової зацікавленості в цій справі».
Залишити відповідь